Той птах, що п'є сльози. Книга 1. Серця наґів

Книга Лі Йондо «Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» – це перша частина міфологічно-філософського фентезі, яке завоювало прихильників по всьому світу. Автор – відомий романіст з Південної Кореї, що долучився до створення жанру фентезі в корейській літературі. Лі Йондо вдалося оригінально поєднати корейську міфологію та фантастику, він пише неймовірні твори, що мають особливий стиль і несподіваний сюжет. Дія роману відбувається у світі, де співіснують чотири раси: наґи – Nagas; лекони – Lekons; доккебі – Dokkaebis; звичайні люди. При перекладі збереглися посилання на корейську середньовічну історію та міфи про створення світу, притаманні корейській культурі. Роман «Той птах, що п’є сльози» починається з повільної розповіді про те, як в корчмі «Останній притулок», що притулилась на кордоні пустелі Фунтен, з’являється один з головних героїв. Кейґан Дракар прийшов сюди з закривавленим мішком, від вигляду якого дружина корчмаря втратила свідомість. Його чекав важливий лист. Далі зав’язка твору інтригує ще більше: читач знайомиться з двома наґами, що спілкуються між собою телепатичним способом. Наґи – це змієподібні люди. В основі цих персонажів лежить давньоіндійське уявлення про людей-змій з людськими головою й торсом та зміїним хвостом. Хоч міфологія й чужа, але читач її сприймає органічно, адже в українських казках «Івасик-телесик» та «Яйце-райце» образ змії, зміївни, зміючки дуже нагадував наґів. (Такі історичні збіги ще раз доводять індоєвропейський характер сюжетів деяких наших народних казок). В азійській міфології наґи виступають напівбожественними істотами, що наділені безсмертям. З телепатичної розмови двох приятелів ми дізнаємося, що ці молоді хлопці, яким дуже скоро виповниться по 22 роки, мусять пройти обряд виймання. Ритуал передбачає розтин грудної клітки й виймання серця. Без серця наґи стануть безсмертними. Один з друзів не хоче втрачати своє серце. Також читач чує про расу доккебі та доккебінський вогонь, якого побоюються наґи, бо він може спалити ліс, в якому вони мешкають. Далі автор розказує про небоплавів і леконів – людей з півнячими головами. Щоб не спойлерити й детально не переказувати фабулу роману, варто відзначити, що головна тема твору – втілити в життя пророцтво «Троє мусять зустрітися з одним». Кейґан Дракар з легендарним мечем, лекон Тінахан з головою півня і доккебі Біхьон Шрабль йдуть на пошуки таємничого наґа, який може врятувати світ. Ідея міфологічного фентезі в тому, що чотири раси з різними цінностями та традиціями об’єднуються, щоб урятувати світ, в якому живуть. Цей роман ніколи не втратить актуальності, бо зруйнувати світ, вибудуваний на планеті, дуже легко, а от зберегти... Чи вдасться героям виконати місію, які пригоди їх чекають на шляху до мети, ви дізнаєтесь, коли дочитаєте книгу до кінця.

Рецензии на книгу Той птах, що п'є сльози. Книга 1. Серця наґів